ефір -у

імен. чол. роду

1. у грецькiй мiфологiї-найвищий шар чистого i прозорого повiтря, в якому нiбито жили боги

2. далека височiнь, безповiтряний простiр

3. (хiм.) органiчна сполука, що утворюється шляхом вiдщеплення води вiд спирту або фенолу

эфир