керуватися

дієсл. недокон. виду (що робити?)

збірн. імен.. екон.

Дієприслівникова форма: керувавшись, керуючись

(чим) дiяти, чинити згiдно з чим-небудь, на пiдставi чогось, залежно вiд чогось

руководствоваться

Деепричастная форма: руководствовавшись, руководствуясь

¤ керуватися засадами -- руководствоваться положениями

¤ керуватися мiркуваннями -- руководствоваться соображениями

=============

від слова: керувати(ся)

(ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

збірн. імен.. екон.

Дієприслівникова форма: керувавши, керуючи

1. спрямовувати рух, хiд, роботу чого-небудь

2. (неперех., ким-чим) спрямовувати дiяльнiсть, бути на чолi когось, чогось, давати вказiвки

3. (грам) зумовлювати вiдповiдний вiдмiнок слова

руководить

Деепричастная форма: руководя

¤ керувати зборами -- руководить собранием