кончить(ся)

глагол соверш. вида что сделать?

юр.

Деепричастная форма: кончив

1. (что, что кем-чем) довести до конца, закончить, завершить

2. (что, что чем, на чем,) положить предел чему-н., прекратить

покінчити, кінчити

3. (что) завершить обучение где-н.

закінчити, скінчити

4. (кого-что) лишить жизни

порішити

скінчити

Дієприслівникова форма: скінчивши

¤ 1. кончить ремонт -- скінчити ремонт

¤ кончить жизнь инвалидом -- скінчити життя інвалідом

¤ 2. кончили на том, что ... -- покінчили на тому, що. .

¤ 3. кончить школу -- закінчити школу

¤ 4. кончить жизнь -- порішити життя