кричати

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: кричавши, кричачи

1. (неперех.) видавати крик; галасувати

2. дуже голосно щось говорити, вигукувати, звертатись до когось

3. (неперех.) сваритися

4. настирливо й набридливо говорити, писати про когось, щось

5. виразно виділятися на загальному тлі, впадати в око

кричать

Деепричастная форма: кричав, крича