летіти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: летівши, летячи

1. пересуватися в повiтрiза допомогою крил

2. те саме, що падати

3. (перен.) дуже швидко перемiщатися; мчати; нестися

4. (перен.) швидко, непомiтно проходити (про час)

5. (перен.) линути думками, помислами до кого-, чого-небудь

лететь

Деепричастная форма: летев, летя

¤ летiти пiд укiс -- лететь под укус