межа
імен. жін. роду
1. лiнiя подiлу якої-небудь територiї
2. вузька смуга мiж полями
3. (перен.) простiр, обмежений чим-небудь
4. (перен.) допустима норма чого-небудь дозволеного
5. (перен.) останнiй, крайнiй ступiнь
граница
¤ перебувати за межами -- находиться за пределами
¤ залишатися в межах -- оставаться в пределах
¤ досягти межi -- достичь предела