дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: міркувавши, міркуючи
1. заглиблюватися думками в що-небудь; розмiрковувати
2. думати, роблячи певнi висновки; обмiрковувати
3. розумiти, усвiдомлювати щось
размышлять
Деепричастная форма: размышляя
¤ мiркувати про майбутнє -- размышлять о будущем