мужній

прикм., має ступ. порівн.

мужественный

=============

від слова: мужніти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: мужнівши, мужніючи

1. ставати дорослим, фiзично й духовно зрiлим

2. (перен.) ставати сильнiшим, мiцнiти

мужать

Деепричастная форма: мужав, мужая