належати

(кому/чому) дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: належавши

1. бути чиєюсь власнiстю, перебувати в чийомусь розпорядженнi

2. вiдноситися до якого-небудь розряду, виду

3. (кому-чому) бути виконуваним, здiйснюваним, здобутим ким-небудь

4. (безос.) необхiдно одержати; призначатися комусь

5. (безос.) потрiбно, слiд

належать

Деепричастная форма: належав

¤ це належить нам по праву -- это принаджежит нам по праву

=============

(кому/чому)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.