прислівник
напрямки
=============
від слова: напрямок
імен. чол. роду
1. лiнiя руху або лiнiярозмiщення когось, чогось
2. шлях дiяльностi, розвитку кого-, чого-небудь; спрямованiсть якоїсь дiї, явища
3. суспiльна, наукова лiтератра iшкола, течiя, угруповання
4. дiлянка фронту, що розгортає воєннi дiї в який-небудь бiк
направление сущ. ср. рода
¤ в усiх напрямках -- во всех направлениях
¤ у напрямку до -- в направлении к
¤ напрямок в розвитку -- направление развития