направити(ся)

(кому/чому, кого/що)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: направивши

1. спрямувати, скерувати когось, щось у певному напрямку

2. послати, вiдправити когось з якоюсь метою

3. гострити

4. надати музичному iнструментовi певної висоти звука

5. полагодити, виправити щось зiпсоване

6. научити, наставити

направить

Деепричастная форма: направив

¤ направити на праведну путь -- направить на праведный путь