наставати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: настававши, настаючи

1. надходити, наближатися, розпочинатися (про час, пору)

2. (перен.) замiнюючи один стан iншим, поширюватися

наступать

Деепричастная форма: наступав, наступая

¤ настає край -- наступает конец