настій

імен. чол. роду

настой

=============

від слова: настояти(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: настоявши, настоячи

1. посилено добиватися, вимагати виконання чого-небудь, наполягати

2. заливши що-небудь якоюсь рiдиною або помiстивши його в рiдину, давати можливiсть

постояти, щоб утворився настрiй

настоять

Деепричастная форма: настояв