навести(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: навівши

1. повiдомити, подати щось для пiдкрiплення своєї думки

2. скерувати когось на щось

3. наштовхнути, навернути на здогад, думку, розмову

4. привести у великiй кiлькостi

привести

Деепричастная форма: приведя

¤ навести як приклад -- привести как пример

¤ навести на думку -- привести к мысли

=============

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: навівши

1. указати шлях

2. нацiлюючись, спрямувати щось на когось

3. повiдомити, подати щось для пiдкрiплення своєї думки

4. скерувати когось на щось

5. наштовхнути, навернути на здогад, думку, розмову

6. викликати якiсь почуття

навести

Деепричастная форма: наведя

¤ навести порядок -- навести порядок

¤ навести на думку -- навести на мысль

¤ навести довiдки -- навести сведения