ніс

імен. чол. роду

1. орган нюху людини, тварини

2. дзьоб птаха

3. передня частина човна, судна, лiтака

4. передня частина взуття

нос

¤ тримати нiс за вiтром -- держать нос по ветру

=============

від слова: нести(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: нісши, несучи

1. узявши в руки перемiщати щось

2. з великою швидкiстю везти

3. розносити, розповсюджувати, поширювати

4. (перен.) виконувати якi-небудь обов'язки

5. (перен.) бути причиною чого-небудь

6. (спец.) тримати на собi

7. говорити що-небудь нерозумне

нести

Деепричастная форма: несши, неся

¤ нести кару -- нести кару

¤ нести вахту -- нести вахту