одиночество
сущ. ср. рода, только ед. ч.
мед., с.-х.
от слова: одинокий
состояние одинокого человека
самітність імен. жін. роду, тільки одн.
¤ в одиночестве -- на самоті
сущ. ср. рода, только ед. ч.
мед., с.-х.
от слова: одинокий
состояние одинокого человека
самітність імен. жін. роду, тільки одн.
¤ в одиночестве -- на самоті