опір

(кого/чого, кому/чому) імен. чол. роду

дія/процес

від слова: опиратися

- здатнiсть протистояти, протидiяти, боротися, змагатися

- (спец.) властивiсть, здатнiсть протистояти певним впливам, змiнам, а також сила, ступiнь

такого протистояння

- елемент електричного ланцюга, який дозволяє регулювати силу струму

сопротивление кого-чего кому-чему сущ. ср. рода

¤ чинити опiр -- оказывать сопротивление

¤ викликати опiр -- вызывать сопротивление

¤ опiр матерiалiв -- сопротивление материалов