осередок

імен. чол. роду

техн., хім.

органiзацiйна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об'єднання

ячейка сущ. жен. рода

¤ первинний осередок -- первичная ячейка

=============

(кого/чого)

імен. чол. роду

техн., хім.

1. мiсце зосередження чого-небудь; центр

2. основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь

3. середовище

4. серединна, центральна частина чого-небуд

5. мiсто, населений пункт

центр

¤ осередок освiти -- центр образования

¤ осередок торгiвлi -- центр торговли