пасувати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: пасуючи

бути зручним, прийнятним для когось, годитися, вiдповiдати кому-, чому-небудь

подходить

Деепричастная форма: подходя

=============

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: пасуючи

1. у карточнiй грi — вiдмовлятися вiд участi в розиграшi

2. (перен.) визнавати себе безсилим справитися з ким-, чим-небудь; вiдступати

3. передавати м'яч, шайбу одному з гравцiв своєї команди

пасовать

Деепричастная форма: пасуя

¤ пасувати перед труднощами -- пасовать перед трудностями