пекло
імен. сер. роду, тільки одн.
міф.
1. за релiгiйними уявленнями — мiсце пiд землею, куди потрапляють душi померлих грiшникiв для
вiчних мук
2. (перен.) нестерпнi, жахливi умови, обставини
3. (перен.) дуже небезпечне мiсце
4. (перен.) дуже тяжкий душевний стан
ад сущ. муж. рода, только ед.ч.
=============
від слова: пекти(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: пікши, печучи
печь
¤ надворі пече -- на дворе печет
¤ пече в роті -- печет в роте
¤ пече під грудьми -- печет под грудью