перекис -у

імен. чол. роду

речовина, хім.

найвищий ступiнь окислення елементiв; речовина, утворена шляхом такого окислення

перекись чегосущ. жен. рода

=============

від слова: перекиснути

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: перекиснувши

перекиснуть

Деепричастная форма: перекисши