підкорити(ся)

(кому/чому, кого/що)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: підкоривши

1. силою захопити країну, встановлюючи свою владу

2. змусити когось коритися чиїйсь владі

подчинить

Деепричастная форма: подчинив

3. освоїти щось, роблячи корисним для себе, для людства

4. (перен.) викликати своїм поводженням схвальну оцінку, захоплення, прихильність

покорить