підлягати

(кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: підлягавши, підлягаючи

1. потрапляти, підпадати під дію, вплив чого-небудь

2. бути залежним від чиєї-небудь волі, від чогось; підкорятися

3. бути підпорядкованим кому-, чому-небудь, перебувати в певній підлеглості

подлежать

Деепричастная форма: подлежа

подчиняться

¤ підлягати судові -- подлежать суду

¤ не підлягає оголошенню -- не подлежит оглашению

¤ підлягати законові -- подчиняться закону