погодитися

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: погодившись

1. те саме, що миритися

2. жити в згоді, мирі, уживатися

3. домовлятися з ким-небудь про щось

согласиться

Деепричастная форма: согласившись

¤ погодитися з думкою -- согласиться с мнением

¤ змусити погодитися -- заставить согласиться

¤ не можна не погодитися -- нельзя не согласиться