покора
(кого/чого, кому/чому) імен. жін. роду
беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги; шаноблива підлеглість
покорность
¤ покора перед законом -- покорность перед законом
¤ виходити з покори -- выходить из повиновения
(кого/чого, кому/чому) імен. жін. роду
беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги; шаноблива підлеглість
покорность
¤ покора перед законом -- покорность перед законом
¤ виходити з покори -- выходить из повиновения