помізкувати
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: помізкувавши
поразмыслить
Деепричастная форма: поразмыслив
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: помізкувавши
поразмыслить
Деепричастная форма: поразмыслив