попити

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: попивши

попить

Деепричастная форма: попив

=============

від слова: попит {-у}

імен. чол. роду

вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару

спрос

¤ споживчий попит -- потребительский спрос

¤ попит іпропонування -- спрос и предложение