порушити(ся)

(кого/що) дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: порушивши

1. зробити що-небудь всупереч наказові, закону

2. припинити, перерити який-небудь стан, процес

3. пошкодити, зіпсувати щось

4. розпочати

5. (перен.) викликати, пробудити

6. надати руху чомусь

7. торкнути, взяти без дозволу щось

нарушить

Деепричастная форма: нарушив

¤ порушити закон -- нарушить закон

¤ порушити слово -- нарушить слово

¤ порушити рівновагу -- вывести з равновесия

¤ порушити кримінальну справу -- возбудить уголовное дело

¤ порушити перемир'я -- нарушить перемирие

¤ порушити питання -- поднять вопрос