повірити

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: повіривши

1. прийняти щось за істину, вважати дійсним, існуючим

2. відчути довір'я до когось

3. почати вірити

поверить

Деепричастная форма: поверив

¤ не повірити власним очам -- не поверить своим глазам