пренебрежение
сущ. ср. рода, только ед. ч.
1. (к кому-чему) презрение
зневага (кого/чого) імен. жін. роду, тільки одн.
2. неуважение, невнимание
нехтування
гребування
¤ 2. пренебрежение своими обязанностями -- нехтування своїми обов'язками
сущ. ср. рода, только ед. ч.
1. (к кому-чему) презрение
зневага (кого/чого) імен. жін. роду, тільки одн.
2. неуважение, невнимание
нехтування
гребування
¤ 2. пренебрежение своими обязанностями -- нехтування своїми обов'язками