приличие
сущ. ср. рода
пристойність імен. жін. роду, тільки одн.
¤ пренебрегать приличиями -- нехтувати правила пристойності
¤ не соблюдать приличий -- не додержувати правил пристойності (звичаю)
¤ ради приличия -- про людське око, для годиться
сущ. ср. рода
пристойність імен. жін. роду, тільки одн.
¤ пренебрегать приличиями -- нехтувати правила пристойності
¤ не соблюдать приличий -- не додержувати правил пристойності (звичаю)
¤ ради приличия -- про людське око, для годиться