прислужник
імен. чол. роду, жив.
1. той, хто служить у когось; слуга
2. (зневажл.) той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь; поплічник
3. слуга в монастирі, церкві; служка
прислужник
імен. чол. роду, жив.
1. той, хто служить у когось; слуга
2. (зневажл.) той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь; поплічник
3. слуга в монастирі, церкві; служка
прислужник