простій

імен. чол. роду

непередбачена затримка, вимушена перерва в роботі

простой

=============

від слова: простояти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: простоявши

простоять

Деепричастная форма: простояв

=============

від слова: простий

прикм., має ступ. порівн.

1. елементарний за складом, однорідний

2. неважкий, легкий для розуміння

3. позбавлений вигадливості

4. звичайний

5. щирий, відвертий

6. невисокої якості

7. належний до трудової частини суспільства

8. прямий

простой