розголос -у
імен. чол. роду, тільки одн.
1. обнародування чого-небудь
2. чутка, поговір
огласка сущ. жен. рода, только ед.ч.
¤ не роблячи розголосу -- не делая огласки
імен. чол. роду, тільки одн.
1. обнародування чого-небудь
2. чутка, поговір
огласка сущ. жен. рода, только ед.ч.
¤ не роблячи розголосу -- не делая огласки