дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: розмовлявши, розмовляючи
1. усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь
2. мати здатність, уміти говорити, висловлювати свої думки, почуття
3. говорити, володіти якою-небудь мовою
разговаривать
Деепричастная форма: разговаривая