розрив -у

(кого/чого) імен. чол. роду

дія/процес

від слова: розірвати, розривати

- протір, проміжок між чим-небудь

- повне припинення стосунків, відносин з ким-небудь

разрыв

=============

від слова: розрити

(кого/що)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: розривши

разрыть

Деепричастная форма: разрыв

¤ розрив угоди -- разрыл соглашения