сором -у

імен. чол. роду, тільки одн.

1. почуття сильного зніяковіння через свою поведінку, погані вчинки

2. недобра слава, безчестя

стыд

=============

від слова: соромити

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: соромивши, соромлячи

стыдить

Деепричастная форма: стыдив, стыдя