тлумач
імен. чол. роду, жив.
біол., техн., фіз., хім.
толкователь
=============
від слова: тлумачити(ся)
дієсл. недокон. виду (що робити?)
Дієприслівникова форма: тлумачивши, тлумачачи
толковать
Деепричастная форма: толкуя
¤ тлумачити події -- толковать события