тримати(ся)

(кого/що, ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: тримавши, тримаючи

1. взявши щось, ухопившись за щось, не випускати

2. бути опорою чомусь, держати щось на собі

3. надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу

4. затримувати, не відпускати

5. вдержувати, не давати змоги зрушитися

держать

Деепричастная форма: держа

¤ тримати ніс за вітром -- держать нос по ветру

¤ тримати високо голову -- держать высоко голову