турбувати(ся)

(кого/що, ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: турбувавши, турбуючи

1. викликати неспокій, хвилювання; непокоїти

2. порушувати чий-небудь спокій

3. . (перен.) виводити щось із стану спокою

беспокоить

Деепричастная форма: беспокоя