удар -у

(ким/чим, кого/чого)

імен. чол. роду

заст.

1. різкий сильний поштовх

2. звук, що утворюється внаслідок зіткнення рухомого тіла з чимсь

3. стрімкий напад, атака

4. (перен.) раптова неприємність, несподіване горе

5. хворобливий стан

удар

¤ відвернути удар -- отвести удар

¤ завдати удару -- нанести удар

=============

від слова: ударити(ся)

(кого/що, ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: ударивши

ударить

Деепричастная форма: ударив