удатися

дієсл. док. виду (що зробити?)

заст.

Дієприслівникова форма: удавшись

1. здійснитися, успішно завершитися

2. уродитися з певними якостями, особливостями вдачі (про людину)

3. успадкувати чиїсь риси

4. впасти в якийсь стан, перейнятися якимсь настроєм

5. зайнятися чимось

6. вклинитися, врізатися в щось

удаться

Деепричастная форма: удавшись

¤ він удався у батька -- он удался в отца

=============

дієсл. док. виду (що зробити?)

заст.

Дієприслівникова форма: удавшись

1. звертатися до когось з якимсь проханням, у якійсь справі

2. використати, застосовати щось як спосіб для здійснення чогось

прибегнуть

Деепричастная форма: прибегнув

¤ удатися до шахрайства -- прибегнуть к плутовству