упрочение
Чего сущ. ср. рода
действие/процесс полит.
от глагола: упрочить
1. укрепление
зміцнення
2. закрепление
закріплення
¤ упрочение связей -- зміцнення зв'язків
¤ упрочение за ним славы гения -- закріплення за ним слави генія
Чего сущ. ср. рода
действие/процесс полит.
от глагола: упрочить
1. укрепление
зміцнення
2. закрепление
закріплення
¤ упрочение связей -- зміцнення зв'язків
¤ упрочение за ним славы гения -- закріплення за ним слави генія