відійти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відійшовши

1. вiддалятися

2. вирушати, вiдправлятися

3. залишати попереднi позицiї

4. (перен.) ставати чужим

5. своїм характером, змiстом вiдрiзнятися

6. переставати займатися чим-небудь

8. вiдгалужуватися (про дорогу)

9. переставати щiльно прилягати до чогось

отойти

Деепричастная форма: отойдя