відмежувати(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: відмежувавши

1. вiдокремлювати собi межею дiлянку землi тошо вiд сусiднiх дiлянок

2. (перен.) вiддiляти одне явище, поняття вiд iнших

отмежевать

Деепричастная форма: отмежевав