відокремити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відокремивши

1. роз'єднуючи, роздiляючи взяти частину вiд цiлого

2. роздiляючи, вiдмежувати щось вiд чогось чим-небудь

3. розпiзнати, побачити вiдмiнностi мiж чим-небудь

4. перервати зв'язок

5. (грам.) видiлити другоряднi члени речення роздiловими знаками

отделить

Деепричастная форма: отделив