відстань

імен. жін. роду

1. простiр, який роздiляє два пункти, предмети тощо

2. (перен.) рiзниця мiж ким-небудь у поглядах, у соцiальному становищi

расстояние кого- чего от кого-чегосущ. ср. рода

¤ на вiдстанi -- на расстоянии

=============

від слова: відстати

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: відставши

1. вiддiлитися, вiдпасти

2. (перен.) припинити стосунки, втратити зв'язок

3. (перен.) перестати докучати

4. рухаючись повiльнiше, вiдстати

5. не встигти за ким-небудь

6. бути на нижньому рiвнiрозвитку порiвняно з iншим

отстать

Деепричастная форма: отстав