випробувач
імен. чол. роду, жив.
1. спецiалiст, який випробовує, перевiряє машини, механiзми
2. (перен.) те, що пiддає випробуванню кого-, що-небудь (час)
испытатель
імен. чол. роду, жив.
1. спецiалiст, який випробовує, перевiряє машини, механiзми
2. (перен.) те, що пiддає випробуванню кого-, що-небудь (час)
испытатель