вищий

ад'єктив

1. ст. до високий

2. який має найбiльшi повноваження, владу; головний

3. найскладнiший, найдосконалiший за ступенем розвитку

4. який належав до привiлейованих верств, груп населення

5. який iде за середнiм (у системi освiти)

высший

¤ вища iнстанцiя -- высшая инстанция