висів -у

імен. чол. роду

высев

=============

від слова: висіти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: висівши, висячи

1. не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь

2. бути причепленим

3. видаватися, виступати якоюсь частиною, нависати

4. триматися в повiтрi майже без руху

висеть

Деепричастная форма: вися

=============

від слова: висісти(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: висівши